Новини українською

Олексій Арестович: НАТО не відповість на вибухи ракет у Польщі

Радник Офісу президента України Олексій Арестович поділився з редакцією TN.cz своїми думками з приводу вибухів ракет 15 листопада у польському селі Пшеводув Люблінського воєводства, за 7 км від кордону з Україною, а також щодо можливої реакції НАТО.

Олексій Арестович зазначив, що все залежатиме від того, як НАТО відповість на питання, чи був цей удар по Польщі навмисним і заздалегідь спланованим, чи ні. Якщо він був спланованим, то згідно з 4-ю статтею НАТО це привід для консультацій щодо застосування 5-ї статті НАТО про колективну оборону.

Якщо удар буде розцінено як ненавмисний, тобто не злочинний, то буде скоріш за все суд і компенсація. Що стосується подальших наслідків, то можна очікувати, що номенклатура і кількість озброєння, особливо ППО, збільшиться з боку НАТО. Це звісно ж новий і сильний аргумент для тих, хто відповідає на Заході за санкції і передачу зброї.

​"Втримати війну від розповзання навкруги дуже-дуже важко. Для цього потрібно мати силу та засоби. Сили в України є, але ми просимо надати нам достатньо засобів, щоб ми могли самі вирішити цю проблему. Це головне, що може зробити Європа. Україна здатна сама закрити питання російської загрози як такої. Нам потрібно лише достатньо зброї. З моєї точки зору, Захід дає її все ще недостатньо", - підсумував радник Офісу президента Олексій Арестович.

Související obsah

​​Той факт, що на території держави-члена НАТО стався потужний вибух чужої ракети з подальшою загибеллю 2 громадян Євросоюзу (поляків), звісно ж сильно збентежив як президента Польщі, так й інших західних лідерів, особливо з країн Східної Європи. Звісно тривожно зреагував на цю подію й сам альянс НАТО: вони почали стверджувати, що це була українська ракета ППО, вже на наступний день - ще до повного завершення офіційного розслідування.

Дивним також було те, що Україну запросили ознайомитися з матеріалами розслідування трагедії не одразу, хоча військові ЗСУ з самого початку були готові надати усі необхідні докази і свідчення, маючи списки використаних українських ракет ППО із серійними номерами і часом їх застосування. Звісно тепер НАТО однозначно ще більше укріпить свої східні кордони додатковими системами ППО і не тільки, але одне важливе питання залишається відкритим: що далі може дозволити собі Росія?

Související obsah

Відоме британське видання "The Guardian" пише про це так:
"Однак у Польщі залишається питання, як і в будь-якої країни-члена НАТО, особливо у сусідів Росії: що, якби цей інцидент усе-таки виявився навмисною російською провокацією? Якого захисту країна альянсу може тоді очікувати від США та інших своїх союзників по НАТО?

Тож у якому випадку член НАТО може звернутися за захистом згідно статті №5, якщо територіальну цілісність організації було порушено? Росія неодноразово порушувала повітряний простір Скандинавії: Данії та Швеції. Але нібито непрохідні червоні лінії НАТО тепер видаються гнучкими, коли на карту поставлено ядерний глобальний конфлікт.

Для громадян Польщі, які отримали двох загиблих співвітчизників, фраза альянсу: "все залежить від ситуації" - починає звучати так, ніби межа між війною та миром навмисно стирається. Тож найближчими днями та тижнями країни-сусіди Росії дізнаються, чого насправді варті членство в НАТО та військова підтримка США."

Детальніше Олексій Арестович пояснив цю ситуацію тут:

Související obsah

TN.cz
Voyo

Sledujte Televizní noviny ve full HD a bez reklam na Voyo.cz

Co byste neměli přehlédnout

TOP 10 ČLÁNKY A VIDEA

Důležité Události

Píše se na Deník.cz